ЗЗСО І – ІІІ ст. Нерубайський НВК «школа – гімназія»  долучився до Всеукраїнського тижня з протидії булінгу.

    Класними керівниками 1 – 11 класів, практичним психологом та соціальним педагогом були проведені різноманітні заходи, з метою попередження проявів булінгу в учнівському середовищі.

   Діти отримали цікаву та корисну інформацію про проблему сьогодення в учнівському середовищі, дізналися про свої права, обов’язки. Кожен учасник мав можливість висловити власну думку та свій погляд на дану проблему.

 Під час спілкування діти розповідали про те,  як вони розуміють поняття «булінг», які бувають види та прояви булінгу, як уникнути конфліктних ситуацій. Наголошували на тому, що тільки взаємоповага та толерантне ставлення один до одного допоможе уникнути булінгу серед дітей.

Порядок реагування на доведені випадку булінгу (цькування) в Нерубайському навчально – виховному комплексі

 «школа – гімназія» та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)

1.  У разі підтвердження факту вчинення булінгу (цькування), за          

     результатами розслідування та висновків комісії з розгляду випадку

     боулінгу (цькування), керівник закладу повідомляє уповноважені

     підрозділи органів Національної поліції України та Cлужби у справах

     дітей про випадки боулінгу (цькування) в закладі освіти.

2.  Комісія за результатами проведеного розслідування щодо з'ясування  

     обставин на підставі заяви про булінг (цькування), визначених сторін  

     булінгу (цькування), встановлених можливих причин булінгу

     (цькування) розробляє рекомендації для педагогічних працівників щодо

     освітньої діяльності з учнями, причетними до булінгу, їх батьками

     (особами, що їх заміняють), заходи стабілізації психологічного клімату у

     колективі, надання соціальних та психолого-педагогічних послуг  

     сторонам булінгу (цькування).

3.  Надаються соціальні та психолого-педагогічні послуги здобувачам освіти,  

 які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу.

4.  Практичний психолог у межах своїх посадових обов’язків:

• діагностує  стан психологічного клімату в колективі, в якому відбувся  

     булінг (цькування) та за результатами діагностики розробляє план

     корекційної роботи з кривдником та свідками із залученням батьків

     (законних представників);

• розробляє та реалізує програму індивідуальної реабілітації для потерпілого;
• розробляє профілактичні заходи для групи (класу), в якій зафіксовано випадок булінгу (цькування); для батьків або законних представників;
• здійснює супровід педагогічних, науково-педагогічних працівників, які забезпечують освітній процес для групи (класу), в якій зафіксовано випадок булінгу (цькування);
• забезпечує надання психологічного супроводу здобувачів освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування).

​

5. Педагогічні працівники, які працюють з класом чи групою, у якій  

    зафіксовано випадок булінгу (цькування), забезпечують:

• виконання рекомендації комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти щодо доцільних методів навчання та організації роботи з учнями, причетними до булінгу (цькування) та їхніми батьками (законними представниками);
• дотримання правил поведінки учасниками освітнього процесу в закладі освіти, визначених статутом закладу освіти, законодавством;
• виробляють спільно з здобувачами освіти правила взаємодії класу чи групи під час освітнього процесу.

​

6.  Батьки здобувачів освіти (законні представники) зобов’язані виконувати

     рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в

    закладі освіти.

7. За виконання та моніторинг запланованих заходів відновлення та

    нормалізації психологічного клімату в закладі освіти та визначених

     рекомендацій для учасників булінгу (цькування) відповідає уповноважена   

     особа або особа, яка її замінює у разі відсутності відповідно до наказу про

    склад комісії.

8. Визначаються відповідальні особи, причетні до булінгу (цькування) та

    накладаються адміністративні стягнення:

• цькування неповнолітнього карається штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 та 1700 гривень відповідно) або громадськими роботами від 20 до 40 годин;
• така ж поведінка, вчинена групою осіб або повторно протягом року після;
• накладення адміністративного стягнення, передбачає штраф від 1700 гривень до 3400 гривень або громадськими роботами від 40 до 60 годин;
• за булінг, вчинений малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до16 років, тягне за собою накладання штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.

    Якщо директор закладу освіти не повідомить уповноважений підрозділ органів Національної поліції України про відомі йому випадки цькування учасників освітнього процесу тягне за собою накладання на нього штрафу від 50 до 100 неопадоткованих мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

                                                   Порядок

           подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькування)

              в Нерубайському навчально – виховному комплексі

                                        «школа – гімназія»

 1.    Усі здобувачі освіти, педагогічні працівники закладу, батьки та інші            

        учасники освітнього процесу повинні обов’язково повідомити директора         

        навчального закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками або

        свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по

        відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які

        отримали достовірну інформацію від інших осіб.

 2.    На ім’я директора закладу пишеться заява (конфіденційність                

        гарантується) про випадок боулінгу (цькування).

3.    Директор закладу видає наказ про проведення розслідування та    

       створення комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), скликає її

       засідання.

4.    До складу такої комісії входять педагогічні працівники (у тому числі психолог, соціальний         педагог), батьки постраждалого та  булерів, керівник навчального закладу та інші                   зацікавлені особи.

5.   Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в                                            паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.

 https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/protidiya-bulingu/korisni-posilannya-shodo-temi-antibulingu

    Що таке булінг, як його розпізнати та як діяти сторонам конфлікту?

Напередодні початку нового навчального року, Міністерство юстиції України продовжує інформування в рамках кампанії #СтопБулінг.
У 2019 році вступили в силу норми закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який визначає поняття булінгу.
 

Типовими ознаками булінгу є:
- систематичність (повторюваність) діяння;
- наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
- наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Людину, яку вибрали жертвою, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими видами булінґу є:
- фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);
- психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);
- економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
- сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);
- кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).

Варто пам’ятати, що не кожен конфлікт є булінгом. Цькування - це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Наприклад, якщо друзі посварилися та побилися чи діти разом весело штовхалися, але одна із них впала і забилася - це не вважається булінгом. Проте, якщо однолітки на чолі з булером регулярно насміхалися, принижували або ховали та кидали речі дитини, штовхали, не вперше нецензурно обзивали та били, викладали в соцмережі непристойні чи відфотошоплені знімки дитини – потрібно негайно діяти!

- Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину.
- Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.
- Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації.
- Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона, поліція).
- Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання.
- Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.

У разі, якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію!

- Втрутитися і припинити цькування – булінг не слід ігнорувати.
- Зайняти нейтральну позицію в суперечці – обидві сторони конфлікту потребують допомоги.
- Пояснити, які саме дії вважаєте булінгом і чому їх варто припинити.
- Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей.
- Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.
Ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання!

- Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки.

- Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів.
- Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого настає відповідальність.
- Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою.
- Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять – агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.

Керівник закладу освіти зобов’язаний створити у закладі освіти безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу. Крім того, керівник:

- розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
- розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) та видає рішення про проведення розслідування;
- вживає відповідних заходів реагування;
- забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учням, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
- повідомляє органам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.
Також Закон зобов’язує педагогічних працівників негайно повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування) серед школярів.
 

До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність. Відтепер вчинення булінгу (цькування) стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.
Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.
У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.
Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.