Вітаємо Вас на офіційному сайті Нерубайського академічного ліцею №1 Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області
Директор закладу Зубрицька Світлана Петрівна
Основні завдання закладу:
- формування громадянської позиції, виховання почуття власної гідності;
- формування готовності до трудової діяльності;
- створення умов для самовираження особистості учнів;
- надання учням можливості для реалізації індивідуальних творчих потреб;
- забезпечення умов для оволодіння практичними уміннями і навичками наукової, дослідницької діяльності;
- пошук і вибір для навчання творчо обдарованих, здібних, талановитих дітей
Адреса закладу:
Прапор закладу являє собою прямокутне полотнище, на якому присутні елементи державної символіки України. Синьо-жовті барви державного прапора символізують любов до рідної землі, її процвітання, мирну працю. Жовтий колір - це символ тепла, домашнього затишку для кожного у великій шкільній родині. Синій колір - це колір милосердя, символ краси, м'якості і величі. Він асоціюється з морем знань, на хвилях якого пливе шкільний корабель, щоб безперервно відкриває вічні істини. Зелений колір - ознака дитинства, юності, мрії, надії. У лівій частині прапора розташована емблема комплексу.
Емблема являє собою коло, в центрі якого вічний вогонь і книга. Кругла форма - це прагнення до миру, до щасливого дитинства.
Розгорнута книга в основі герба - джерело знань, символ життєвої мудрості, яка пізнається поступово, сторінка за сторінкою, крок за кроком.
Факел на тлі Державного Прапора України - життєствердна сила підростаючого юного покоління, яке набуває сили в комплексі. Своїм напрямком вгору він вказує на прагнення до вдосконалення, на вічний рух вперед, до нових висот.
Муз. Дідур О.В.
Сл. Лукашевича О.О.
(1994 р.)
Ми живемо поблизу Одеси.
У селі Чорноморських степів.
Неабиякі в нас інтереси
Знать про Київську Русь й козаків.
Люба школо, хоч ти була бідна,
Та ми вдячні тобі без кінця.
І для нас ти зосталася рідна,
Бо батькам зігрівала серця.
Час минав,Нерубайське розквітло:
Нова школа,палац –як у сні.
Хай гімназія дасть дітям світло!
Хай веселі лунають пісні!
Люба школо ! Гімназіє рідно!
Ти для нас мов проміння ясне.
Називатись ти матір’ю гідна,
Приведеш ти до щастя мене.
Прапорець у нас дуже примітний.
Ми за мир, проти війн та руїн.
Храм науки хай буде примітним
Для всіх друзів із різних країн.
Люба школо, як матір любима!
Вийдуть вчені з нас і трударі.
І зостануться в пам’яті зримо
Вчитель, друзі, шкільні букварі.
Я –людина і мушу дбати, щоб цвіла земля.
Любов і милосердя хай панують у моїй душі.
Сторінки роду свого знати і свято їх оберігати:
Вартий пошани сивий волос і старенький тихий голос.
Ви тим зморшкам придивіться, станьте ближче і вклоніться.
Я люблю і шаную матір і батька своїх.
Дай же,Боже,щоб я виріс, в школі гарно вчився, щоб я батькові і неньці добре відплатився.
Моя рідна школа –святиня моя:
Я шаную і поважаю вчителя свого.
Буду гідним скрізь і всюди,
Щоб нести вам радість,люди.
«…О слово рідне,що без тебе я?...»
«…Без пісні що співала мені мати,
Я навіть дня прожити би не зміг…»
І рушник той вишиваний,
Чи бабусин,а чи мамин,
Довго буду зберігати,
З ним повернуся до хати.
Людей буду я любити,
Добро і ласку їм чинити.
Святими для мене стануть слова:
«Людина людині –друг!»
Я буду нащадком свого великого роду
І матері-Землі!
